Знати, як допомогти, а не просто жаліти: як мама дитини з інвалідністю стала її асистентом в дитсадку на Волині
Живучи в селі, знайти асистента для дитини з особливими освітніми потребами – квест, який часто не має розв’язання та змушує родини залишатися в ізоляції. Коли Людмилі запропонували стати асистенткою для власного сина в межах нашого проєкту, вона вагалася, але бажання дати дитині майбутнє переважило страх.
«Спочатку я відмовлялася. Не знала, чи ми впораємося, чи витримає дитина ритм дня у дитячому садочку, як сприймуть інші...» -щиро зізнається пані Людмила.
🛠 Професійна трансформація: від «жалю» до «результату»
Спеціалізоване навчання, яке проходять асистенти для роботи в інклюзивному середовищі, не просто дало Людмилі впевненість та нову професію – воно змінило її материнський погляд на можливості власної дитини. Там, де раніше панувала розгубленість, з’явилася чітка стратегія дій.
Ми запитали Людмилу, що саме змінилося в її підході після пройденого навчання.
Її відповідь – це ключ до розуміння ролі асистента:
«Раніше, як мама, я просто жаліла сина, коли він протестував і відмовлявся виконувати завдання. Тепер я — фахівець і знаю правильний підхід. Коли син іде в протест, я стаю твердішою, бо розумію: це йде йому на благо. Адже така “твердість” — не суворість, а професійна межа, що дає дитині відчуття безпеки та структури. Я вже не розгублююся, бо маю інструменти, знання та підтримку менторів».
🌟 Сила колективу
Найбільше відкриття сталося в садочку. Вдома син міг капризувати й відмовлятися від занять, але в середовищі, де «всі працюють», сталося диво.
«Він дивиться на інших дітей і теж старається. Ми разом ліпимо, малюємо – з’явилася концентрація, якої раніше було важко досягти. З’явився вказівний жест! Це маленькі кроки, але для нас – це величезні перемоги», – розповідає Людмила.
Від страху перед невідомим до чіткого плану
Сьогодні пані Людмила впевнено поєднує дві найважливіші ролі: люблячої мами та професійного асистента. Страх перед майбутнім переходом в школу змінився на чіткий план підготовки. Її підтримує чоловік і вся родина.
“Те, що раніше здавалося недосяжною мрією, стало нашим звичним сьогоденням: завдяки проєкту дитина нарешті отримала можливість спілкуватися та навчатися разом з однолітками.”
Соціальна послуга супроводу під час інклюзивного навчання має стати доступною у кожній громаді. Запровадження цієї послуги – це ключ, який відмикає двері до рівних можливостей. Це перехід від формальної присутності дитини в садочку чи школі до її реального розвитку та щасливого майбутнього.
💙 Проєкт у Смідинській громаді Волинської області триває, і такі історії — це те, заради чого працює команда «Клубу рибалок України». Кожна дитина заслуговує на професійний супровід, а кожна мама — на впевненість у майбутньому.
Підтримайте пані Людмилу та її сина вашим ❤️ у коментарях!
Поділіться цією історією, щоб більше громад дізналися про важливість послуги супроводу під час інклюзивного навчання!
Детальніше про послуги та контакти наших фахівчинь – за посиланням:
https://uafishing.club/…/proyekt-nadannya-finansovoyi…/
Проєкт реалізується ГО «Клуб рибалок України» завдяки підтримці Уряду Великої Британії в рамках проєкту SPIRIT, у співпраці з Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю та UNICEF Ukraine, за адміністрування ІСАР Єднання
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Клуб рибалок України» і не обов’язково відображає позицію Уряду Великої Британії, Уряду України, ЮНІСЕФ, ІСАР Єднання або Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.